Село Хажин
Село Хажин,центр сільської Ради,розташоване по обидва береги річки Гнилопять,в восьми кілометрах на південь від районного центру міста –Бердичів. Село відоме із 1611 року(таку дату вказує Історія міст і сіл УРСР).За переказами,назва села походить від:
а) кажанів,яких колись дуже багато водилось у місцевих урочищах;
б) від слова»хижина» - хатина –перші будівлі,споруджені жителями населеного пункту;
в) від слова»хаживать» ходити.
На території села ,під час будівництва приміщення торгового центру,було знайдено знаряддя праці первісних людей:кістяні наконечники,кам’яні сокири,серпи,а також черепки гончарних виробів,пряльця ткацького верстата,що відносяться до доби трипільської культури. Ще одне місцезнаходження стоянки первісних людей-берег ставка поблизу будівлі колишнього маєтку поміщика Мазаракі. Ці знахідки свідчать про те,що на території села іще задовго до 1611 року проживали люди. У ХIХ столітті село було власністю поміщиків Мазаракі – спочатку Яна Мазаракі, а пізніше його сина Вацлава.
За деякими відомостями, у 1846 році, подорожуючи по Україні у складі етнографічної експедиції,через Хажин проїжджав Тарас Григорович Шевченко. В буремні роки революцій та громадянської війни жителі села брали активну участь у цих подіях. У ті часи(до 1965 року) у одному кілометрі західніше Хажина пролягала залізнична колія,яка зв’язувала місто Бердичів із Калинівкою,Хмільником. А,як відомо з історії,події громадянської війни в основному проходили по залізничних та поштових дорогах.
У 1926 році в селі діяла чотирирічна українська школа,де два вчителі вчили 88 учнів,та дворічна польська,де один вчитель навчав 33 дитини. Навчанням було охоплено 55% дітей, у той час перед вищестоячими органами влади ставилось питання про будівництво в селі семирічної школи. Одним із вчителів був Йосип Мостовий.
Період 1932-1933 років,за спогадами старожилів,був дуже важким. Засуха літа 1932 року привела до недороду врожаю. Селяни збирали на полі гнилу картоплю,пекли з неї млинці,ловили рибу,черепах,жарили їх,варили юшку. Їли лободу,кропиву,собак. Хто працював у колгоспі,тому давали трохи хліба,цукру,круп. Виживали,хто як міг;- так розповідала Нижник Ніна.
Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років не обминула і село Хажин. Із 7 по 17 липня 1941 року в районі села та на його околицях ішли бої військ Червоної Армії проти фашистських військ. На початку вересня 1941 року в урочищі на північно-західній околиці села фашистські окупанти за два дні розстріляли і живцем закопали 10656 радянських громадян(переважно єврейської національності).312 жителів села Хажин воювали на фронтах ВВ війни. Всі вони нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, а уродженець села Володимир Йосипович Мостовий удостоєний найвищої нагороди Батьківщини-за подвиги у боях на Карельському перешийку, йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Так,як у період тимчасової фашистської окупації приміщення школи було спалене окупантами,у післявоєнний період школа розміщувалась у колишньому панському будинку. Директорами школи у різні періоди були: Каннер, Нессен, Лукашов Дмитро Теофанович, Гольденберг Михайло Юхимович, Білобородова Зоя Сергіївна. Остання 25 років школу очолювала Лукіянчук Людмила Миколаївна. Сьогодні школу очолює Юрчук Наталія Миколаївна. На посаді заступника директора працювали:Кравченко Тарас Григорович,Козачук Ірина Іванівна, Тригуб Лідія Леонідівна,Муренко Валентина Леонідівна.
1 вересня 1987 року у селі гостинно відкрила свої двері нова двоповерхова середня школа,у якій 22 вчителі навчало 210 учнів.
Уродженцем села Хажин є Тригуб Павло Андрійович, відомий в Україні та поза її межами вчений у галузі лісівництва, захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук, нині проживає у місті Івано-Франківську, та Одарчук Олег Віталійович, учасник 16,20, та 24 Арктичних експедицій, перебував на станціях Молодіжна, Мирний та Бєлінзхаузена, нині проживає у місті Санкт-Петербурзі. Сьогодні на території Хажинської сільської Ради у 453 дворах проживає 1080 чоловік. Із промислових об’єктів функціонує ПП по виробництву сирів, та територію колишнього тракторного стану переобладнано під пилораму.