A A A K K K
для людей із порушенням зору
Семенівська громада
Житомирська область, Бердичівський район

Село Хажин

     Село Хажин,центр сільської Ради,розташоване по обидва береги річки Гнилопять,в восьми кілометрах на південь від районного центру міста –Бердичів. Село відоме із 1611 року(таку дату вказує Історія міст і сіл УРСР).За переказами,назва села походить від:

а) кажанів,яких колись дуже багато водилось у місцевих урочищах;

б) від слова»хижина» - хатина –перші будівлі,споруджені жителями населеного пункту;

в) від слова»хаживать» ходити.

     На території села ,під час будівництва приміщення торгового центру,було знайдено знаряддя праці первісних людей:кістяні наконечники,кам’яні сокири,серпи,а також черепки гончарних виробів,пряльця ткацького верстата,що відносяться до доби трипільської культури. Ще одне місцезнаходження стоянки первісних людей-берег ставка поблизу будівлі колишнього маєтку поміщика Мазаракі. Ці знахідки свідчать про те,що на території села іще задовго до 1611 року проживали люди. У ХIХ столітті село було власністю поміщиків Мазаракі – спочатку Яна Мазаракі, а пізніше його сина Вацлава.

      За деякими відомостями, у 1846 році, подорожуючи по Україні у складі етнографічної експедиції,через Хажин проїжджав Тарас Григорович Шевченко. В буремні роки революцій та громадянської війни жителі села брали активну участь у цих подіях. У ті часи(до 1965 року) у одному кілометрі західніше Хажина пролягала залізнична колія,яка зв’язувала місто Бердичів із Калинівкою,Хмільником. А,як відомо з історії,події громадянської війни в основному проходили по залізничних та поштових дорогах.

У 1926 році в селі діяла чотирирічна українська школа,де два вчителі вчили 88 учнів,та дворічна польська,де один вчитель навчав 33 дитини.  Навчанням було охоплено 55% дітей, у той час перед вищестоячими органами влади ставилось питання про будівництво в селі семирічної школи. Одним із вчителів був Йосип Мостовий.

     Період 1932-1933 років,за спогадами старожилів,був дуже важким. Засуха літа 1932 року привела до недороду врожаю. Селяни збирали на полі гнилу картоплю,пекли з неї млинці,ловили рибу,черепах,жарили їх,варили юшку. Їли лободу,кропиву,собак. Хто працював у колгоспі,тому давали трохи хліба,цукру,круп. Виживали,хто як міг;- так розповідала Нижник Ніна.

      Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років не обминула і село Хажин. Із 7 по 17 липня 1941 року в районі села та на його околицях ішли бої військ Червоної Армії проти фашистських військ. На початку вересня 1941 року в урочищі на північно-західній околиці села фашистські окупанти за два дні розстріляли і живцем закопали 10656 радянських громадян(переважно єврейської національності).312 жителів села Хажин воювали на фронтах ВВ війни. Всі вони нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, а уродженець села Володимир Йосипович Мостовий удостоєний найвищої нагороди Батьківщини-за подвиги у боях на Карельському перешийку, йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

      Так,як у період тимчасової фашистської окупації приміщення школи було спалене окупантами,у післявоєнний період школа розміщувалась у колишньому панському будинку. Директорами школи у різні періоди були: Каннер, Нессен, Лукашов Дмитро Теофанович, Гольденберг Михайло Юхимович, Білобородова Зоя Сергіївна. Остання 25 років школу очолювала Лукіянчук Людмила Миколаївна. Сьогодні школу очолює Юрчук Наталія Миколаївна. На посаді заступника директора працювали:Кравченко Тарас Григорович,Козачук Ірина Іванівна, Тригуб Лідія Леонідівна,Муренко Валентина Леонідівна.

      1 вересня 1987 року у селі гостинно відкрила свої двері нова двоповерхова середня школа,у якій 22 вчителі навчало 210 учнів.

      Уродженцем села Хажин є Тригуб Павло Андрійович, відомий в Україні та поза її межами вчений у галузі лісівництва, захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук, нині проживає у місті Івано-Франківську, та Одарчук Олег Віталійович, учасник 16,20, та 24 Арктичних експедицій, перебував на станціях Молодіжна, Мирний та Бєлінзхаузена, нині проживає у місті Санкт-Петербурзі. Сьогодні на території Хажинської сільської Ради у 453 дворах проживає 1080 чоловік. Із промислових об’єктів функціонує ПП по виробництву сирів, та територію колишнього тракторного стану переобладнано під пилораму.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь