Село Іванківці
Іванківці – село Бердичівського району Житомирської області,центр сільської Ради. Розташоване за 6 км. на південний схід від райцентру та за 2 км. від однойменної залізничної станції. Село відоме з II половини ХVII століття,коли на вільній,незалежній землі оселились близько один біля одного два реєстрових козаки –Іван та Семен( цар Олексій Михайлович «дарував» їм за службу у війську ці землі),- і так з»явились два козацькі хутори Іванків та Семенків.
Поступово хутори поповнювались їхніми нащадками і перетворювались в села. А Іван та Семен щороку зі своїми побратимами їздили в Січ до Великого Коша на Гетьманську Раду. Згодом селом Іванківці заволодів польський шляхтич Якубовський. Граючи в карти,пан програв село своєму партнеру шляхтичу Яну Журавському, і село стало називатись Янівці. Але назва села поступово видозмінювалась: Янівці- Йванківці – Іванківці.
В 1820 році пан Журавський побудував маєток у центрі села, конюшню, цегляний завод та інші господарські будівлі. Збудував також дерев’яну церкву в 1843 році. В 1857 році в управителя маєтком Аполона Кожєньовського народився син Теодор Юзеф Конрад, якому судилося стати відомим письменником Джозефом Конрадом.
В 1860 році у селі Іванківці була відкрита церковно – приходська школа, в якій наступного року вже навчалися 17 дітей: 12 хлопчиків і 5 дівчаток. У 1865 році село мало 93 садиби , яким належало 39 десятин та 593 квадратні сажні. Володів селом пан Муравський. Після революції пан забрав своїх рисаків та виїхав до Варшави.
У березні 1918 року в селі було створено революційний комітет (ревком) на чолі з матросом Лясовим, якого партія прислала в Іванківці. Ревком розділив панське майно та землю між селянами. У 1920 році перший поверх панського будинку віддали під школу, де вона знаходиться до сьогодні.
11 жовтня 1922 року в Іванківцях був організований партійний осередок із 7 комуністів. 27 жовтня цього ж року було прийнято рішення про організацію в селі комуністичної спілки молоді, жіночої організації та трудової хліборобської артілі. Головою артілі був Захарчук Митрофан Савич.
У 1931 році з кількох артілей було створено колгосп « Комунар», головою якого обрали М.С.Захарчука.
У роки голодомору 1932 – 1933 рр. майже чверть населення села померла від голоду. У 1941 році з початком Великої Вітчизняної війни вся молодь і чоловіки були мобілізовані на фронт. 31 грудня 1943 року село було визволене від німецько – фашистських загарбників. У післявоєнні роки село було електрифіковане та радіофіковане.
Нині у селі Іванківці є: Будинок культури, бібліотека, ФАП, дитячий садочок,школа,поштове відділення, церква, два магазини.
