Село Закутинці

    Село Закутинці – центр сільської ради. До 1923 року село було в складі Пузирецької волості Бердичівського повіту. Розташоване село за 18 км. від районного центру та залізничної станції Бердичів. Село Закутинці було засноване у 17 столітті. Воно розташоване на межі лісів Полісся та степів Поділля.

    Свою назву село отримало від місцезнаходження, адже воно було з трьох сторін оточене(закуте) лісами. І тільки з півдня пролягав степ. На основі цього виникла назва Закуте, яке потім переросло в Закутинці.

    Село бере свій початок від поселення над річкою. Особливо швидкими темпами воно розвивалось після Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, коли ці землі, як прикордонні почали заселяти втікачі-кріпаки та козаки(січовики),тому і зараз найпоширеніше прізвище в селі – Січенко, тобто виходець із Запорізької Січі.

    На кінець 18 століття село набуває чималих розмірів, про що свідчать такі факти: у селі був водяний млин, декілька вітряків, цегельний завод, а також гуральня, яка з0горіла у 1861 році.

    В 19 столітті село належало поміщиці Констанції Валежинській, пізніше – Федору Терещенку. Село відвідували люди із світовими іменами : так у 19 ст. повз село проїздив всесвітньо відомий французький письменник Оноре де - Бальзак, направляючись у Верхівню до графині Ганської. Під час громадянської війни в селі побував М.Щорс.

    У 1928 році в селі був створений колгосп. У цей час село належало до Козятинського району Вінницької області і тільки на вимогу жителів села Верховна Рада України у 1952 році віднесла село до Бердичівського району.

    Під час голодомору 1933 року з голоду померло декілька чоловік. В 1938-1939 році репресованими були вчитель Проліско, Кароль Войцехівський, Вацек Подольський.

    28 грудня 1943 року село було визволено від фашистських окупантів. Почав працювати колгосп, який отримав назву «Перемога», пізніше – «Прапор комунізму» і в 1947 році – «Дружба», який припинив своє існування в 2004 році.

    Перша школа в селі Закутинці була відкрита в 1901 році і називалась вона церковно - парафіяльна одно класова школа. В 1915 році в цій школі працював один вчитель із 75 учнями. Після Жовтневої революції та громадянської війни в селі існувала дитяча установа соціального виховання, тобто Закутинецька трудова школа, в якій навчалось 67 учнів і працювало 2 вчителі.

    В 1863 році в селі збудована дерев’яна церква –Покровська, яка діяла до 1933 року, відновлена в 1941 році і зовсім зруйнована в 1962 році. На місці церкви в 1976 році збудовано Будинок культури. Нова церква  - цегляна збудована на території кладовища у 2000 році.

    Село радіофіковане в 1950 році, електрифіковане в 1955 році та газифіковане в 1991 році.

     Нині на території села працює 1 магазин,Будинок культури, фельдшерський пункт.