Село В.Низгірці
Великі Низгірці – село , центр сільської ради. Розташоване за 7 кілометрів на схід від районного центру міста Бердичів. Згідно архівних даних , в той час коли правобережна Україна належала до Польсько - Литовської Унії, а це було в 1562 році, при інвентаризації поміщицьких маєтків значилось село Великі Низгірці. А до цього часу воно вже існувало, тож слід вважати , що селу наближається дата 500 річчя.
До Жовтневої революції село відносилось до Київської губернії Бердичівського повіту Пузирецької волості. В більшості землі села належали поміщику Третяку та заможним селянам. За рік до Жовтневої революції вдова поміщика Третяка продала маєток, його розкупили заможні селяни.
В грудні 1917 року в селі був створений ревком. Тоді землю розділили згідно кількості душ у дворі. В роки громадянської війни село окупували німецькі інтервенти, денікінці, петлюрівці. Петлюрівці насильно зганяли в свою армію молодих людей і вивозили на Вінниччину до штабу. Змовившись Низгірецькі чоловіки розділились на дві групи і покинули військо Петлюри, їх наздогнали, після звірського знущання розстріляли і привезли до села. Тіла захоронили на старому кладовищі.
В селі ще до революції була так звана церковно – приходська школа. Знаходилась вона в центрі села, в цьому приміщенні була сільська управа. Старостою був заможний селян – Мартинюк.
З 1909 по 1912 року земство побудувало школу, яка є діючою на теперішній час. В 1912 році громадою побудовано нинішню церкву. В 1923 році було створено комсомольську організацію. В 1924 році по адміністративному поділу належало до Білопільського району, Київської губернії, а згодом до Бердичівського району Вінницької області, а з 1939 року до Житомирської області.
В 1924 році був створений колгосп незаможними селянами ім. Леніна.
Головою став – Горбач Михайло.
В 1933 році був голод, померло – 60 чоловік. В 1937- 1938 роках почалися масові репресії. Репресовано більше як 70 чоловіків. В 1939 році головою році головою сільської ради був Корнійчук Лукаш. В кінці 40 року колгоспники матеріально жили не погано. Був хліб і до хліба. Та на жаль війна 1941 року забрала мир та спокій у людей. Під навалою фашистів фронт наблизився до нашої місцевості. Великі Низгірці були під окупацією з 15 липня 1941 року по 1 січня 1944 року. В роки Великої Вітчизняної війни на фронтах воювало 336 жителів села, з них 156 загинуло.
В 1980 – 1990 роках були збудовані дороги твердого покриття та лазня, розпочато газифікацію села.
Відповідно Указу Президента України, Великонизгірецькою сільською радою було прийнято на баланс комунальну власність ( лазня, ФАП, бібліотека, дитячий садок). Проведено реконструкцію приміщень ФАП, Бібліотеки, адмін. приміщення сільської ради. В 2006 році відновлено роботу дитячого садка.
